Реабілітація – комплексний процес, у якому неможливо обмежитися лише одним спеціалістом. Для того, щоб відновити навички руху людини, повернути їй здатність до самообслуговування, спроможність повноцінно працювати й відпочивати, – потрібна ціла команда фахівців. Такий формат надання допомоги передбачає роботу так званої мультидисциплінарної реабілітаційної команди.

Допомога групи фахівців – обов’язкова в стаціонарних умовах у післягострому та довготривалому реабілітаційному періодах. У разі потреби мультидисциплінарний формат реабілітаційної допомоги може застосовуватись і в гострому реабілітаційному періоді та поза межами стаціонару. Це не новація української медичної системи – так працює реабілітація в усіх розвинених країнах, які дотримуються рекомендацій ВООЗ.

У цьому контексті слід зазначити, що професії «реабілітолог» не існує, як не існує й однієї, універсальної пігулки від усіх хвороб. Цей термін дійшов до нас з часів, коли не існувало сучасних професій фахівців з реабілітації. Тоді під цим поняттям мали на увазі фахівців, які відвідували стабільного в медичному сенсі пацієнта вдома та проводили процедури сумнівної якості. Звісно, такий підхід не має жодного стосунку до доказової медицини.

Сьогодні ж послуги з ефективної реабілітації надають спеціальні мультидисциплінарні команди. До їх складу входять:

• лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, які відповідають за організацію роботи мультидисциплінарних команд і виконання індивідуального реабілітаційного плану. Завдання цих фахівців – розробка спільно з іншими членами команди максимально ефективного маршруту відновлення людини. При цьому враховуються медичні обмеження, застереження щодо реабілітаційних втручань, потреба пацієнта й кінцева мета процесу відновлення;
• фізичні терапевти, які допомагають пацієнтам відновити втрачені рухові функції організму. Відповідно до мети та завдань реабілітації вони формують індивідуальні програми терапевтичних вправ з підбором навантаження, допоміжних засобів реабілітації й необхідного реабілітаційного обладнання;
• ерготерапевти – фахівці, які працюють над відновленням побутових, соціальних, робочих навичок людей після травм чи хвороб. Наприклад, якщо в пацієнта паралізовано кінцівку, й він бажає відновити здатність самостійно їсти, ерготерапевт буде тренувати навички захоплення та утримання ложки рукою, яка втратила свій функціонал;
• терапевти мови і мовлення – фахівці, які володіють експертизою в питаннях розладів комунікації та ковтання. Їхнє завдання – сприяти відновленню втрачених мовленнєвих функцій пацієнта. Зокрема тих, що включають розлади мовлення (продукування голосу, ритм, мелодика, зв’язність, інтонація, резонація, голос) та мови (вимова й сприйняття звуків, слів, речень);
• протезисти-ортезисти, які підбирають протези, виготовляють, налаштовують і складають протезно-ортопедичні вироби та їх елементи. Вони ж навчають пацієнтів користуватися відповідним обладнанням;
• психологи, психотерапевти – допомагають відновити ментальне здоров’я людини, налаштовують на правильне сприйняття мети реабілітації, пропрацьовують депресивні, тривожні, адаптаційні, гострі стресові та посттравматичні розлади;
• сестри медичні з реабілітації – працюють під керівництвом лікаря фізичної та реабілітаційної медицини спільно з фізичними терапевтами й ерготерапевтами згідно зі складеним індивідуальним реабілітаційним планом. Сприяють виконанню програм ерготерапевта та фізичного терапевта;
• асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів – беруть участь у наданні реабілітаційної допомоги, зокрема реалізації індивідуального реабілітаційного плану під керівництвом фізичного терапевта та/або ерготерапевта.

Основне завдання такої команди – максимальне відновлення психічних та фізичних функцій людини. Бо саме вона та її потреби в центрі уваги. Як короткотривалі, так і довгострокові цілі реабілітації встановлюються та підлаштовуються під індивідуальні потреби кожного пацієнта. Спочатку мультидисциплінарна реабілітаційна команда їх аналізує з різних аспектів, а потім опрацьовує на максимальному рівні своїх професійних можливостей.