Стан розвитку промисловості 

Промисловий ринок області в умовах повномасштабної війни у країні був спрямований на зменшення руйнівних наслідків втрати частини свого потенціалу, а також кадрового дефіциту в цій галузі, на полегшення умов ведення господарської діяльності в умовах воєнних ризиків, забезпечення енергетичної стійкості промисловості, стимулювання умов для розвитку та діяльності релокованих підприємств, ініціатив щодо залучення коштів для ведення та розширення діяльності галузі.

Структура промислового виробництва області, сформована у довоєнний період, розподілялась наступним чином: переробна промисловість області займала левову частку усієї галузі – 64,8 відс., добувна – 1,2 відс., постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 32,3 відс., водопостачання, каналізація – 1,7 відсотка. У переробній промисловості найвищі частки підгалузей у загальному обсязі складали: у машинобудуванні – 32,4 відс., виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – 5,9 відс., виробництво гумових і пластмасових виробів – 5,7 відс., текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 5,3 відс., виготовленні виробів з деревини – 5,1 відс., виробництво хімічних речовин і хімічної продукції – 4,3 відсотка.

У галузі промисловості області за підсумками 2022 року спостерігалось падіння обсягів виробництва. Індекс виробництва промислової продукції становив 94,0 відс. (відповідний показник попереднього року – 106,5 відсотка).

За останніми наявними даними індекс промислового виробництва області за січень –вересень 2023 року зріс на 8,9 відсотка порівняно з відповідним періодом попереднього року та  20,4 в.п.  – порівняно з січнем-серпнем 2023 року. Загалом по країні спостерігався спад загальнодержавного показника на 1,1 відс. (індекс по Україні склав 98,9 відсотка).

У січні – листопаді 2023 року десятьма основними бюджетоутворюючими підприємствами області, що відносяться до промислового комплексу краю, сплачено в обласний бюджет податків у сумі 875,5 млн гривень. На цих підприємствах було працевлаштовано понад 14,3 тис. осіб, середня заробітна плата працівників становила понад 21 тис. гривень. Серед найпотужніших підприємств області – ТОВ „Джентерм Україна”, ТОВ „Флекстронікс”, ТОВ „Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед”, ПрАТ „Закарпаттяобленерго”, ТОВ „Форшнер Україна”, ПрАТ „Мукачівський завод Точприлад”, ТОВ „Берег-Кабель ГмБХ”, ТОВ „Ядзакі Україна”, АТ „Оператор газорозподільної системи „Закарпатгаз”, УАП ТОВ „Фішер Мукачево”. 

Втрати промислового потенціалу східних та південних областей країни, постійна загроза нових руйнувань актуалізували проблему релокації виробничих потужностей в область. Реалізація програми Мінекономіки України з релокації українських підприємств дала можливість перемістити до Закарпаття 229 суб’єктів господарювання, з них станом на 01 жовтня 2023 року –                         217 працюючих та 12 – переміщені, але ще не працюють. Крім вищезазначених підприємств, на території Закарпатської області створено велику кількість нових підприємств (близько 200) внутрішньо переміщеними особами та суб’єктами господарювання із інших територій України. 

Із загальної кількості релокованих до області підприємств – 27,1 відс., або 62 одиниці, займають підприємства переробної промисловості. Основні види діяльності цих підприємств такі:

виробництво одягу та взуття – 24,2 відс.;

виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування – 16,1 відс. усіх підприємств переробної промисловості;

виробництво машин і устаткування – 11,3 відс.;

оброблення деревини та виробів з деревини, крім меблів – 8,1 відс.; 

виробництво іншої продукції – 6,5 відс.;

виробництво меблів – 4,8 відс.;

виробництво машин і устаткування – 4,8 відс.;

виробництво хімічних речовин і хімічної продукції – 3,2 відс.

виробництво харчових продуктів  – 3,2 відсотка тощо.

Серед найбільших виробничих підприємств, які релокували бізнес до Закарпатської області: 

корпорація Шуфані, до складу якої входять 11 компаній різних за профілем діяльності, але об’єднаних спільними рисами – займаються обробкою металу та виготовленням обладнання для його обробки;

компанія ,,Вітряні парки України” (виробник вітроенергетичних установок (ВЕУ) мультимегаватного класу та надавач послуг з їхнього монтажу та введення в експлуатацію);

AJAX SYSTEMS (розробник і виробник бездротових систем безпеки);

Centravis Ltd (розробник і виробник безшовних алюмінієвих труб);

SOTON (виробник полікарбонатних листів);

ТОВ „LEGIO” (компанія повного циклу із розроблення моделей, пошиву одягу спецпризначення та спорядження);

ZENTEX (виробник протиопікових гелевих серветок та повʼязок „ОпікУн”,  дезінфікуючих засобів для шкіри „ДезУн”);

SheMax Ukraina (виробник електрообладнання для салонів краси);

APEX PLANT (виробник полімерної продукції) та інші.

Релокація не лише зберігає інтелектуальний та промисловий потенціал, але й створює підґрунтя для нової конфігурації економіки області та потребуватиме підготовку нових спеціальностей виробничих кадрів.

Внаслідок релокації бізнесу в області створено понад 10 тисяч нових робочих місць. Обсяг сплачених податків і зборів до місцевого бюджету від релокованого бізнесу становить 1,4 відс. у доходах загального фонду місцевих бюджетів області. За січень – жовтень 2023 року релокованими підприємствами до місцевих бюджетів області сплачено 71,6 млн грн, що у 3,4 раза перевищує відповідну сплату за 2022 рік. За 10 місяців 2023 року ними сплачено ЄСВ – 84,7 млн грн, ПДФО – 48,3 млн гривень. 

Стан розвитку малого та середнього підприємництва за січень-липень 2024 року

Закарпаття - регіон з унікальними можливостями для створення нових проектів та ідей, південно-західні ворота України до Європейського Союзу, область, де дотриманий баланс розвитку бізнесу та збереження унікальних природних ресурсів.

З початком повномасштабного вторгнення в Україну велика кількість українських підприємств опинилися перед викликом збереження своєї діяльності в умовах безперервних військових дій. Закарпаття, завдяки своєму географічному розташуванню, сприянню органів влади, регіональним програмам підтримки та розвитку бізнесу, відсутності комендантської години, низькому рівні злочинності в регіоні та відносній безпеці в умовах війни стало надійним тиловим регіоном -новою домівкою для численних компаній, які змушені були релокуватися з зон активних бойових дій.

Загальна кількість господарюючих суб'єктів станом на 01.07.2024 в Закарпатській області становить - 80 318, з них 51 693 - це фізичні особи-підприємці, 28 625 - юридичні особи. Незважаючи на війну кількість фізичних осіб-підприємців в області у порівнянні з початком 2022 року зросла на 3 943 (8,3 відс.), водночас кількість юридичних осіб зросла на 2 272 (8,6 відс.), що свідчить про інвестиційно сприятливі умови, що спостерігаються в регіоні.

У зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, з територій, де тривають бойові дії, до Закарпатської області переміщено 283 підприємства різних форм власності. Питома вага фізичних осіб – підприємців у загальній кількості релокованих до області складає 34,3 відсотка.

Внаслідок релокації бізнесу з територій, що постраждали від бойових дій, на Закарпатті планується створити понад 10 тисяч нових робочих місць.

Закарпатська область входить в лідери серед регіонів країни щодо приросту створення нових підприємств. В свою чергу, внутрішньо переміщені особи також створюють нові робочі місця. 

Релокованими суб’єктами господарювання сплачено до державного бюджету за січень - липень поточного року  1251,0 млн.грн. , до місцевого бюджету – 213,9 млг.грн. , в т.ч. ПДФО  - 132,9 млн.грн. 

Релокація бізнесу не лише зберігає інтелектуальний та промисловий потенціал, але й створює нову конфігурацію економіки регіону. Серед нових видів економічної діяльності у Закарпатській області є: металообробка, виробництво електрозварних труб, сітчастих  контейнерів для  транспортування, обладнання  для автонавантажувачів, виробництво фільтруючого обладнання та систем аспірації, виготовлення енергоефективних будинків модульно - каркасної технології, високотехнологічне виробництво електронних систем захисту, виробництво турбін для вітрових станцій, будівництво вітрових станцій, виробництво та обробка скла, розвиток фармацевтичної галузі, виготовлення косметичних засобів тощо.

За січень – липень 2024 року надходження до бюджетів всіх рівнів склали 25,6 млрд. грн., що на 40,9 відс. або 7,4 млрд. грн. більше відповідного періоду минулого року. До державного бюджету надійшло 19,5 млрд. грн., що на 73,3 відс. перевищує відповідний період 2023 року. Надходження до місцевого бюджету знизились на 12,0 відс. і становили 6,1 млрд. грн., однак, в спів ставних умовах (без надходжень ПДФО військових до бюджетів територіальних громад) відбувся ріст  - на 23,7 відсотка.  

Загалом, Закарпаття відкриває нові горизонти для розвитку бізнесу, дозволяючи підприємствам не тільки зберегти, але й примножити свої можливості в умовах сучасних викликів.

Прозора приватизація та оренда держмайна (https://privatization.gov.ua/, https://orenda.gov.ua/)