Міністерство освіти і науки України надає методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році. Про це йдеться в листі МОН.
У межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р, пріоритетними завданнями залишаються створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, задоволення особливих освітніх потреб усіх учасників освітнього процесу, створення інклюзивного освітнього середовища.
Необхідними умовами формування інклюзивного середовища в закладах загальної середньої освіти є подолання соціальних та психологічних бар’єрів, впровадження педагогіки партнерства, створення універсального дизайну та розумних пристосувань у закладах освіти в межах безбар’єрного фізичного простору.
Крім того, визначено перелік основних елементів забезпечення архітектурної доступності та умов для організації інклюзивного навчання в закладі освіти:
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним державними стандартами результатів навчання, є освітня програма закладу загальної середньої освіти.
Зокрема, у спеціальних закладах освіти (спеціальних школах), навчально-реабілітаційних центрах (далі – НРЦ) з 1 вересня 2018 року запроваджено поетапне введення в дію нових освітніх програм, розроблених відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87.
У 2021/2022 навчальному році учні спеціальних закладів освіти відповідно до особливостей навчально-пізнавальної діяльності навчаються за відповідними типовими освітніми програмами, що вказано в листі.
Переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих МОН для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році, наведено в листі МОН від 09.08.2021 № 1/9-404 та розміщено на вебсайті Інституту модернізації змісту освіти за посиланням.
Особливу увагу МОН приділяє забезпеченню права кожної дитини з особливими освітніми потребами на освіту, під час вивчення документів про зміну типу спеціального закладу відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Погодження відповідних проектів рішень засновників відбувається після наявної інформації про зарахування кожної дитини з особливими освітніми потребами до іншого закладу освіти, доступності закладу освіти для дітей з особливими освітніми потребами, створених умов для навчання та реабілітації (наявність корекційних педагогів, соціальних та медичних послуг, підвезення тощо), а також працевлаштування працівників закладу загальної середньої освіти.
Віднедавна до нормативно-правових актів щодо діяльності інклюзивно-ресурсних центрів внесено зміни. Зокрема, усунуто норму щодо нижньої межі віку дитини для проведення комплексної оцінки потреб (наразі до інклюзивно-ресурсних центрів батьки можуть звертатися від народження дитини, а не з 2 років, як було раніше) та визначено основні завдання інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ):
За результатами проведеної фахівцями ІРЦ комплексної оцінки визначається наявність чи відсутність у дитини особливих освітніх потреб та в разі їх наявності вказується категорія(ї) (тип(и)) особливих освітніх потреб (труднощів), напрями підтримки особи з ООП в освітньому процесі, рекомендації, створення належних умов для навчання, термін повторної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи тощо.
Усі діти інклюзивних класів, у т.ч. діти з ООП, навчаються за освітньою програмою закладу освіти, при цьому для дітей з ООП передбачено доповнення освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Програми для спеціальних закладів освіти можуть бути лише ресурсом для адаптації та/або модифікації освітньої програми до потреб дітей з особливими освітніми потребами.
МОН звертає особливу увагу на якість складання індивідуальної програми розвитку дитини, мета якої – забезпечення індивідуалізації освітнього процесу конкретної дитини шляхом адаптації та/або модифікації навчального матеріалу, створення відповідного освітнього середовища, методів навчання тощо.
У листі Міністерства наголошується, що в організації інклюзивного навчання важливою є співпраця всіх учасників освітнього процесу, а також чіткий розподіл ролей і обов’язків, зокрема між вчителем та асистентом вчителя. (Детальніше із завданнями та функціями асистента вчителя можна ознайомитись у листі МОН від 31.08.2020 №1/9-495).
У разі встановлення рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «червоного» рівня епідемічної небезпеки надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами може здійснюватися шляхом використання дистанційних технологій. Проведення таких занять здійснюється за наказом керівника закладу та погодженням одним з батьків.
При цьому графік проведення корекційно-розвиткових занять із використанням технологій дистанційного навчання затверджується керівником закладу освіти.