Цей день присвячений правам, культурі та самобутності тих, хто жив на своїх землях споконвіку.
Для нашої країни це свято має особливе значення, адже є символом боротьби її корінних народів – кримських татар, караїмів і кримчаків – за право жити вдома, у вільному українському Криму.
Саме вони є носіями унікальної історичної спадщини, що сформувала багатокультурний характер півострова. Їхній внесок у мову, релігію, архітектурну та інтелектуальну спадщину України є неоціненним.
Проте їхня історія сповнена трагічних сторінок. У 1944 році радянська влада депортувала близько 200 тисяч кримських татар до Середньої Азії. Тисячі загинули від голоду та хвороб. Караїмів і кримчаків переслідували і за СРСР, так і під час нацистської окупації.
Корінні народи України після російської окупації Криму у 2014 році знову опинилися під загрозою. Однак попри все вони зберігають мову, культуру, пам’ять і відстоюють своє право жити на рідній землі. Разом з українцями, представниками нацспільнот, інших народів мужньо захищають Україну від російського агресора.
Цей день – важливе нагадування, що ми не маємо права забути про тих, хто втратив дім, але не втратив себе. Стійкість і сила духу корінних народів України – приклад для всього світу.
Слава Україні та її Героям!