БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ НА ВОДІ

Пам’ятайте:

не запливайте за обмежувальні буйки;

не пірнайте з берега в невідомих вам місцях (глибина може бути недостатньою для пірнання);

не допускайте переохолодження тіла у воді, при появі судом негайно вийдіть з води;

стримуйте оточуючих від необережних вчинків;

не залишайте дітей без нагляду старших. Забороняйте дітям, молодшим десяти років, самостійно заходити у воду;

не заходьте у воду в нетверезому стані.

Перша допомога при утоплені:

швидко витягніть потерпілого з води;

спробуйте через перехожих викликати «швидку допомогу», а самі, до прибуття лікарів, надайте першу допомогу;

очистіть порожнину рота і глотку утопленого від слизу, мулу, піску;

переверніть потерпілого на живіт, перегніть через своє коліно, щоб голова звисла вниз і декілька разів натисніть на спину. Дитину можна підняти за ноги;

проведіть штучне дихання до прибуття лікарів;

після появи у потерпілого самостійного дихання дайте йому тепле пиття і доправте у лікарню;

під час надання допомоги травмованому (голова, шия, спина, кінцівки) забезпечте йому повний спокій і викличте швидку допомогу.

Будьте ОБЕРЕЖНі НА ЛЬОДУ

Якщо Ви провалилися під лід:

миттєво розставте руки в сторони для того, щоб утримати себе на поверхні;

голосно кличте на допомогу;

намагайтесь упертися ногами в дрібки льоду позаду і самостійно вибратися з небезпечного місця.

Надаючи допомогу постраждалому:

наближайтесь до місця пролому льоду поповзом, подайте постраждалому жердину, дошку, мотузку, пояс і обережно тягніть його до берега;

використовуйте будь-які предмети, що мають додаткову плавучість;

після вилучення постраждалого із води перенесіть його як можна скоріше в тепле місце, переодягніть в суху білизну, дайте тепле питво, викличте швидку допомогу.

Допомога при удушенні, засипанні землею 

При таких нещасних випадках смерть наступає в результаті припинення доступу кисню в легені.

Перша допомога:

спочатку ліквідовують причину, яка перекриває шляхи доступу повітря;

вилучають сторонні предмети із порожнини рота і приступають до реанімаційних методів.

При засипці землею у потерпілого можуть бути важкі пошкодження. Крім загальної зупинки доступу кисню в легені може розвинутися так званий синдром тривалого роздавлювання. При тривалому стисненні м`яких тканин у них накопичуються токсичні речовини, які після ліквідації стиснення поступають в загальний кровообіг і викликають важку інтоксикацію, порушують функції серця, нирок, печінки, що може стати причиною смерті.

Допомога витягнутому з-під завалу землею надається в залежності від важкості пошкодження:

якщо є необхідність, слід відновити прохідні дихальні шляхи, очистити ротову порожнину і тоді приступити до реанімаційних заходів;

після виведення із стану клінічної смерті слід приступати до огляду пошкоджень, зупинення кровотечі, бинтування ран, накладання джгута тощо.

В усіх випадках надання допомоги при утопленні, задушенні чи засипанні землею дуже важливо не допустити навіть тимчасового охолодження. Зігріти кінцівки можна легким масажем сухими руками або розтиранням будь-якими подразнюючими засобами (спиртом, оцтом, горілкою). Зігрівати грілками чи іншими гарячими предметами не можна.

Перша допомога при тепловому (сонячному) ударі 

Перша допомога:

людину, що отримала тепловий чи сонячний удар, потрібно покласти у прохолодне місце, підійняти її голову, розстебнути одяг. На лоб покласти холодні компреси і змочити одяг водою;

якщо людина не знепритомніла, корисно дати їй міцний холодний чай, воду;

у випадку зупинки дихання і серцевої діяльності необхідно до прибуття лікаря почати зовнішній масаж серця і штучну вентиляцію легень;

для запобігання перегрівання на сонці голову обов`язково слід прикривати світлим головним убором, що добре відбиває сонячні промені.

Сонячний удар – різновид теплового. 

Перша допомога:

швидко перенести потерпілого в прохолодне місце, покласти на спину, піднявши дещо ноги, зняти або розстебнути одяг. Змочити голову холодною водою або покласти на неї змочений холодною водою рушник, холодні примочки на лоб, тім`яну ділянку, потилицю, на пахові, підключичні, підколінні, пахвові ділянки, де зосереджено багато кровоносних судин. Можна зробити вологе обгортання, або протерти тіло потерпілого шматочком льоду, облити його прохолодною водою, але обережно і не довго;

температура тіла потерпілого не повинна бути нижча від 38 ⁰С. Якщо людина не втратила свідомість, їй потрібно дати міцного холодного чаю, або холодної підсоленої води (1/2 ч.л. солі на 0,5 л. води);

у важких випадках слід одразу зважити на характер дихання потерпілого, перевірити, чи не порушена у нього прохідність дихальних шляхів. Виявивши, що язик запав, а в роті є блювотні маси, повернути голову потерпілого на бік і очистити порожнину рота бинтом або носовою хустинкою, накрученою на палець;

якщо дихання слабке, або його немає, терміново почати робити штучне дихання методом “рот у рот” чи “рот у ніс” до появи самостійного глибокого дихання. Якщо відсутній пульс, а зіниці розширені і не реагують на світло, слід провести весь комплекс реанімації – штучне дихання і непрямий масаж серця.

Допомога при втраті свідомості

Перша допомога:

усуньте перешкоди для вільного дихання та нормального кровообігу, тобто забезпечте доступ свіжого повітря, розстебнути комір, розпустити пасок;

на обличчя побризкайте холодною водою;

скроні потріть ваткою, змоченою нашатирним спиртом;

сильними, різкими рухами масажуйте мізинець лівої руки у напрямі від основи до нігтя, максимально здавлюючи ніготь;

таким же чином масажуйте великий палець лівої руки;

потім масажуйте мізинець та великий палець правої руки;

надавлюйте на центр кінчика носу;

декілька разів здавіть мочки вух непритомного;

трьома пальцями, складеними в щіпку, зробіть декілька обертальних рухів в центрі бугру долоні біля великого пальця лівої руки;

звичайно після таких процедур людина приходить до тями, але краще продовжити надання допомоги;

масажуйте середній палець лівої руки, потім – правої, але рухи при цьому не повинні бути різкими і занадто сильними;

круговими рухами погладжуйте долоні обох рук.

Пам’ятайте, що в подальшому постраждалому необхідна кваліфікована допомога лікаря!

Допомога при хворобах порушення кровообігу (інсульті, інфаркті міокарда)

Симптоми захворювання інсульту:

хворий втрачає свідомість, може спостерігатися блювання та неконтрольоване виділення сечі та калу;

пульс сповільнюється до 40-50 ударів на хвилину;

проявляється параліч кінцівок та асиметрія обличчя;

інколи інсульт може проявлятися не так різко, але завжди супроводжується паралічем кінцівок та порушенням мови.

Перша допомога при інсульті:

хворого необхідно зручно покласти на ліжко;

розстебнути одяг, що затрудняє дихання, і провітрити кімнату;

голову слід обкласти холодними примочками, а ноги – грілками, і створити абсолютний спокій;

якщо хворий може ковтати – дати заспокійливі препарати (настойка валеріани, броміди) та препарати, які понижують артеріальний тиск (дібазол, папаверин);

переміщувати хворого і транспортувати в медичний заклад можна тільки після висновку лікаря про його транспортабельність.

Симптоми захворювання на інфаркт міокарда:

проявляється гостра серцево-судинна недостатність, при якій серцеві м`язи втрачають свою скорочувальну здатність. Тому серце не може перекачувати кров, яка до нього надходить;

відбувається застій крові, що може призвести до порушення функцій важливих органів – нирок, легенів та печінки.

Перша допомога при підозрінні на інфаркт міокарда:

хворому повинен бути створений повний спокій, заборонені активні рухи;

транспортувати хворого до лікувального закладу слід з великою обережністю і за необхідності в дорозі слід проводити реанімаційні заходи.

Сильна кровотеча

Способи зупинки артеріальної кровотечі:

спосіб притискання судин паль­цем у відповідному місці (постаратись притиснути цю судину до кістки).

Якщо неможливо застосувати джгут:

необхідно накрити рану стерильною серветкою та притиснути пальцем судину, яка кровоточить. Але слід пам'ята­ти, що найбільш безпечний спосіб притискування судини не в самій рані, а за її межами.

При артеріальній кровотечі судину притискують вище місця її пошкодження, а при кровотечі з вени – нижче. При кровотечах з судин скроневої частини голови, скроневу ар­терію притискують попереду мочки вуха до щелепної кістки.

При сильній кровотечі з ран голови, обличчя, язика при­тискують сонну артерію, зовнішню щелепну і підключичну артерії притискують до щеле­пи або хребта. При кровотечі з ран плеча або стегна притискують плечову, підпахову або стегнову артерії.

Після того, як кровотеча зупинена:

на рану накладають щільну стерильну пов'язку;

поверх неї – туго звернуту грудку вати;

щільно бинтують коло­вими рухами бинта. Замість вати можна використати різний м'я­кий матеріал, що є під руками – хустку, кусок тканини.

Для того, щоб накласти кровозупиняючий джгут, дотримуються правил:

джгут накладають при пошкодженні великих артеріальних судин кінцівок;

при кровотечі з артерій верхніх кінцівок джгут найкраще розташовувати на верхній третині плеча, при кровотечі з артерій нижніх кінцівок – на середній третині стегна;

джгут накладають на піднесену кінцівку;

джгут повинен накладатися туго, але не слід надмірно стис­кувати тканини кінцівок, так як можливі важкі ускладнення; до джгута обов'язково прикріплюють аркуш паперу з поміткою часу його накладання.

Пам’ятайте! Джгут накладають не більш як на 1-1,5 години, а взимку – не більше, як на 1 годину!

 

Дії при кровотечі з носа 

Перша медична допомога при кровотечі з носа повинна бути надана негайно.

Перша медична допомога при кровотечі з носа, що виникла без певних причин:

потрібно сісти закинути голову і затиснути ніздрі на 10‑15 хвилин, щоб всередині утворилися невеликі згустки крові і закупорили кров'яні судини;

переконатися, що постраждалий може дихати ротом і це не викликає труднощів;

можна ввести в кожен носовий відділ по ватному тампону, змоченому в 3%-ому розчині перекису водню.

зупинити кровотечу також допоможе ватний тампон, змочений в яблучному оцті;

далі слід покласти на перенісся холодну примочку або компрес.

якщо кров йде з лівої ніздрі – підніміть ліву руку вгору над головою, а правою затисніть ніздрю. Якщо кровотеча з правої ніздрі то все навпаки.

Після припинення кровотечі протягом декількох годин не рекомендується сякатися і дихати носом.