У навчальних закладах оновлюють харчоблоки, закуповують сучасне обладнання, підвищують кваліфікацію кухарів, розширюють меню та впроваджують стандарти споживання здорової їжі.

Близько 130 представників обласної й місцевої влади, Держпродспоживслужби, Центру контролю та профілактики хвороб, а також освітяни, медики, партнери реформи та батьківський актив зібралися в Ужгороді на фестивалі «Здорове майбутнє. Стратегія та практика шкільного харчування», щоб обговорити ключові досягнення, пріоритети й подальші перспективи.

Головна мета всіх змін – не лише забезпечити дітей якісною, безпечною і збалансованою їжею, а й сформувати культуру здорового способу життя та покращити здоров’я майбутніх поколінь, відзначила директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець.

«Попри всі виклики війни пріоритетом для держави залишається здорова нація. Реформа, яку ініціювала перша леді Олена Зеленська, має стратегічне значення і спрямована на системні зміни в підходах до шкільного харчування. Вона враховує прямий зв’язок між раціоном, розвитком і здоров’ям дітей», – підкреслила Мар’яна Марусинець.

Під час організації харчування в закладах освіти важливо враховувати різні аспекти. Тож у межах першої панельної дискусії учасники зосередилися на сучасних підходах до цього процесу, безпечності та якості продуктів і питної води, формуванні здорових харчових звичок у дітей, а також на ролі профілактики неінфекційних захворювань.

Як зазначила директорка профільного підрозділу ОВА, Закарпаття активно готується до нового етапу втілення реформи: з 1 вересня 2026 року гарячими обідами планують охопити всіх школярів області – а це близько 150 тисяч учнів. Для цього передбачили різні моделі організації харчування: 273 заклади готуватимуть їжу на власних харчоблоках, 208 користуватимуться послугами кейтерингу й аутсорсингу, ще 16 отримуватимуть страви від опорної кухні.

Стану готовності харчоблоків, шкільних їдалень у регіоні, а також необхідності розширення їх персоналу присвятили другу панельну дискусію. Зараз із 493 харчоблоків закладів освіти області значна частина потребує ремонту, оновлення або дооснащення. Серед викликів у процесі організації шкільного харчування також залишаються логістика, інфраструктура й кадровий дефіцит.

Закарпаття працює над модернізацією шкільних харчоблоків за кошти субвенції з держбюджету та співфінансування громад. Успішними прикладами вже є Голубинська гімназія, Ужгородський ліцей «Імідж», Сілецький, Чопський і Кам’яницький ліцеї. У планах на цей рік – втілення ще 8 проєктів.

Ці кейси, результати проведених фестивалів здорового харчування в закладах загальної середньої освіти й громадах області, а також розроблену Дорожню карту на 2026–2027 навчальні роки презентували під час третього тематичного блоку заходу.

«Як свідчать результати онлайн-анкетування, проведеного серед більш ніж 8,5 тисячі закарпатських школярів, наші учні знають про важливість здорового харчування, користь і шкоду продуктів. Більшості дітей смакують шкільні обіди, а отже, ми на правильному шляху», – резюмувала Мар’яна Марусинець.

Захід за ініціативи департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА провели в межах втілення Регіонального плану реалізації Стратегії реформування шкільного харчування на період до 2027 року.