Закарпаття не лише зберігає свою культурну спадщину, а й активно перетворює її на ресурс для економічного розвитку, міжрегіонального партнерства та створення сучасних креативних продуктів.

Свої напрацювання в цій сфері наш регіон одним із перших презентував колегам з усієї України під час онлайн-події «Сила громад: від ресурсів громади до розвитку креативної економіки».

Захід зібрав близько пів сотні учасників, які обговорили практичні кейси використання місцевого потенціалу. Його провели за ініціативи Українського центру культурних досліджень у межах реалізації Стратегії розвитку культури до 2030 року.

Закарпаття має чим пишатися: регіон послідовно розвиває, переосмислює та презентує свою багатонаціональну культурну спадщину на національному та міжнародному рівнях, наголосив під час відкриття зустрічі директор департаменту культури ОВА Євген Тищук.

«Наші творчі колективи, заклади культури та громади гідно представляють Закарпаття та Україну у світі. Навіть у непростих умовах війни ми не зупиняємося на досягнутому. Щороку кількість мистецьких ініціатив зростає, а регіон залишається відкритим для реалізації нових проєктів і зміцнення міжнародної культурної співпраці», – підкреслив Євген Тищук.

Культура може об’єднувати громаду, сприяти її соціально-економічному розвитку. В межах заходу представники Закарпаття поділилися успішними практиками:

• у Тячівській громаді працює інтеграційно-ресурсний центр, на базі якого втілюють освітні, мистецькі та креативні програми для дітей, молоді та дорослих, зокрема й з-поміж ВПО;
• у Колочаві історія гармонійно поєднується із сучасними туристичними підходами та реалізацією транскордонних проєктів. Музейний простір просто неба тут об’єднує 10 музеїв, 20 пам’ятників та більш ніж 50 пам’ятних об’єктів;
• Закарпатський народний хор уже понад 80 років зберігає й популяризує пісенно-танцювальні традиції краю в Україні та за кордоном, започатковує і проводить культурні проєкти та волонтерські ініціативи;
• Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка трансформується в сучасний культурно-освітній простір, втілює проєкти з медіаграмотності, інклюзії та підтримки різних груп населення.

Презентовані кейси демонструють комплексний підхід регіону до використання культурного потенціалу. Це дозволяє перетворювати культурні об'єкти й ініціативи на драйвери інвестицій та інновацій, створюючи нові можливості для місцевих жителів і вимушених переселенців.

В.о. директора Українського центру культурних досліджень Олена Іщенко високо оцінила досвід Закарпаття, відзначивши, що такі результати є прикладом того, як культура стає інструментом розвитку територій, економічної стійкості та соціальної єдності.