Для дитини чи молодої людини, яка зростає без батьківської підтримки або в складних життєвих обставинах, особливо важливо мати поруч надійного дорослого. Наставник може підтримати, поділитися досвідом і допомогти підготуватися до самостійного життя.

В Україні стартує новий етап розвитку інституту наставництва. Цей напрям уже має чітке законодавче підґрунтя, тепер головне завдання – забезпечити його практичне впровадження в регіонах і громадах.

Саме цьому присвятили засідання круглого столу «Від закону до практики: як розвивати наставництво у Закарпатській області». Захід наживо та онлайн об’єднав урядовців, парламентарів, представників обласної влади, органів місцевого самоврядування, фахівців профільних установ і служб, міжнародних партнерів, громадський сектор, духовенство та інших.

Закарпаття готове працювати над тим, щоб наставництво було реальним інструментом підтримки наших дітей і молоді. В області 16 осіб пройшли спеціальне навчання – 8 з них уже є наставниками, 4 – на фінальному етапі укладання договорів, ще 4 людей зараз шукають своїх майбутніх менті, наголосив під час відкриття круглого столу заступник голови ОВА і модератор засідання Юрій Гузинець.

«Наставництво – це насамперед про людину, яка готова бути поруч, ділитися своїм досвідом і підтримувати. Наше завдання зробити так, щоб таких можливостей на Закарпатті ставало більше. Для цього важливо об’єднати зусилля держави, громад, соціальної сфери, громадськості, партнерів і бізнесу», – підкреслив Юрій Гузинець.

Учасники круглого столу проаналізували ключові зміни у сфері наставництва та практичні механізми їх реалізації. Сьогодні наставником може бути людина віком від 21 року, яка пройшла відповідну підготовку. Закон також відкриває можливості для корпоративного наставництва, коли до підтримки дітей і молоді можуть долучатися працівники підприємств, установ та організацій.

Окремо зупинилися на запровадженні нової соціальної послуги з організації наставництва. Розглянули моделі її надання, добір і підготовку наставників, їхній супровід та взаємодію з неурядовими організаціями.

Також обговорили роль державних інституцій і громад у розвитку наставництва, гарантії захисту дітей, міжсекторальну взаємодію, інформаційну кампанію та можливості залучення нових наставників. Особливу увагу присвятили конкретним практичним кейсам взаємодії наставників і менті, а також особистим історіям людей, які вже в такий спосіб підтримують дітей.

Наставництво починається з готовності людини бути поруч, однак його розвиток потребує спільних зусиль. Учасники круглого столу визначили подальші кроки, щоб така підтримка ставала доступнішою для дітей та молоді на Закарпатті.