Безпека громади починається зі спроможності швидко реагувати на надзвичайні ситуації, оперативно долати наслідки та працювати на випередження, щоб запобігати новим ризикам.

На цьому під час засідання регіональної комісії з питань ТЕБ та НС наголосив заступник очільника Закарпаття Олександр Музиченко.

Передусім ішлося про наслідки сильної негоди, яка пройшла регіоном наприкінці липня. Гроза та шквальний вітер в Ужгородському, Хустському й Берегівському районах пошкодили 508 приватних дворогосподарств та 37 комунальних об’єктів, а також залишили без електропостачання майже 30 тисяч абонентів. Загальна сума збитків уже перевищила 12,8 млн грн.

Першочергове завдання – допомогти людям і відновити пошкоджене. Громади мають невідкладно спрямувати кошти на відновлювальні роботи та матеріальну допомогу постраждалим. Водночас комісія визнала незадовільною роботу окремих громад щодо обстеження пошкоджених дворогосподарств і розрахунку збитків.

Окремо розглянули стан зовнішнього протипожежного водопостачання. За результатами перевірок, 265 із 1590 пожежних гідрантів є несправними, 52 із 530 пожежних водоймищ – непридатними для використання. Також 55 із 71 водонапірної башти не можуть бути використані для забору води пожежними автомобілями.

Олександр Музиченко підкреслив, що така ситуація, особливо в умовах воєнного стану, є неприпустимою, тож громади повинні привести несправні джерела протипожежного водопостачання до належного стану, облаштувати місця для забору води та забезпечити їх відповідними покажчиками.

Також обговорили розвиток мережі місцевої та добровільної пожежної охорони. Сьогодні на Закарпатті діють 28 таких підрозділів, однак для повного охоплення громад необхідно створити ще 28. Комісія доручила громадам активізувати роботу в цьому напрямку та передбачати необхідне фінансування.

Під особливим контролем залишається й пожежна та техногенна безпека закладів освіти. Перевірки показали, що в окремих закладах ще необхідно усунути недоліки у системах протипожежного захисту, забезпечити належний стан електромереж, шляхів евакуації та інших елементів.

Водночас безпека в освітньому середовищі – це не лише інфраструктура. В області працюють 83 класи безпеки, де діти й освітяни здобувають практичні знання та навички безпечної поведінки. Лише за перше півріччя на їхній базі рятувальники провели 126 занять та 58 інформаційно-просвітницьких заходів.

Як наголосив заступник голови ОВА, комплексна робота в цьому напрямку має тривати протягом усього навчального року.

«Поставлені завдання мають бути виконані у встановлений строк, адже саме готовність на місцях є основою ефективного реагування на надзвичайні ситуації. Тільки системний підхід, реальні дії та відсутність формалізму дадуть змогу захистити життя людей і майно громад», – зазначив Олександр Музиченко.